|
Як і кожний народ, ми маємо свої особливості, що можуть здатися незвичайними для гостя. Наприклад, місцева кухня. У багатьох ресторанах Вам запропонують овочевий суп червоного кольору, що називається борщ. Це традиційна українська страва, яку вміють готувати тут, як ніде. Якщо ж є бажання глибше ознайомитися з нашими народними традиціями, краще побувати на святі. У найкоротшу червневу ніч року молодь стрибає через багаття, дівчата пускають вінки з квітів у воду. Це романтичне свято Івана Купала. Своєрідно у нас відзначають Різдвяні свята. На вулицях міст і сіл можна зустріти переодягнених у костюми самодіяльні і професійні колективи, які співають Різдвяні пісні: колядки і щедрівки, показують вистави народні театри, а вертепи – лялькові дійства.
А серед сувенірів гості обов’язково знайдуть писанку – розписне пасхальне яйце. Це своєрідна “торгова марка” української культури. Писанка водночас є витвором мистецтва. Орнаменти походять ще з дохристиянських язичницьких часів. У містечку Коломия, що в українському Прикарпатті, навіть існує Музей писанки.
В Україні переплели свої корені 130 національностей і народностей. Багатонаціональний склад країни формувався протягом тисячоліть. Кожен з народів приносив на її землю свою культуру і релігію. Упродовж тисячоліть вони вчилися розуміти один одного і поважати традиції сусіда. Будували поруч свої домівки і храми, разом захищалися від завойовників і ростили дітей. Тому нині в Україні можна познайомитися не тільки з українськими традиціями, а й з традиціями багатьох інших народів.
Українські Карпати – батьківщина кількох етнічних груп з самобутньою культурою: лемків, бойків і гуцулів. Особливі національні костюми, музичні інструменти, незвичайні свята і сьогодні можна зустріти тут, якщо відвідати цей гірський край.
Півострів Крим познайомить із традиціями кримських татар. Цей народ зазнав страшного лиха – в радянські часи його було депортовано. Тепер багато кримських татар повернулися на землю батьків. Обов’язково за нагоди скуштуйте татарську кухню, познайомтеся із культурою цього народу. |