На заході України, у Закарпатті, є невелике, але дуже привітне й цікаве для подорожуючих місто – Мукачеве. Його вузенькі вулиці, вимощені бруківкою, стилізовані під старовину ліхтарі, міська ратуша (1805 р.) з курантами надають місту типового європейського вигляду.

І це не випадковість, а результат бурхливих історичних подій у краї. Мукачеве виникло на перехресті давно усталених торгових шляхів, на стику різних цивілізацій і національних культур. У різні часи Мукачеве і навколишні землі входили до складу Угорщини, Галицько-Волинського князівства, Австро-Угорської імперії, Чехословаччини, а пізніше – разом з Українською республікою до складу СРСР. Ще у VI–IX століттях на території сучасного Мукачева виникло декілька слов’янських поселень, які згодом злилися в одне. Саме до цього періоду відносять появу першого укріплення, зведеного для охорони кордонів Київської Русі. Перша згадка про місто у писемних джерелах датована 896 роком і пов’язана із захопленням Мукачева угорським князем Алмошем. 1376 року королева Угорщини і Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого і дозвіл мати свою печатку із зображенням покровителя міста – св. Мартіна. 1413 року князь Федір Корятович засновує монастир на Чернечій горі – потужний осередок духовного життя всього краю. А 1445 року місто отримало Магдебурзьке право. Мукачеве уславилося у 1685–1688 роках опором військам Австрійського імператора, які тримали облогу міської фортеці протягом майже трьох років. Керувала опором, під час протистояння досвідченим полководцям, жінка – Їлона Зріні – вдова князя Ференца І Ракоці. Пізніше, у XVII–XIX століттях, місто неодноразово ставало центром визвольної боротьби проти імперського панування. Проте “австрійський період” помітно позначився і на характері, і на архітектурному образі міста. І до сьогодні окрасою Мукачева є міська ратуша, побудована у 1805–1809 рр. Це одна з візитівок міста. Історичну та архітектурну цінність має також замок сім'ї Шенборнів з його оригінальним архітектурним стилем. Проте найпопулярнішою пам’яткою серед туристів є легендарний середньовічний замок “Паланок”, який височіє на 68-метровій горі над містом. Точна дата заснування укріплення невідома, вперше у письмових джерелах він згадується в ХІ столітті. У XIV столітті було зведено перший кам’яний замок “Паланок”, а пізніше австрійські та французькі інженери-фортифікатори перетворили його на неприступну фортецю. За свою історію замок багато разів змінював прапори і господарів. Свого часу господарювали в ньому подільський князь Федір Корятович, регент Угорщини Янош Гуняді, трансильванські князі династії Ракоці, австрійський граф Шенборн та багато інших. У 1782 році Мукачівський замок стає політичною в’язницею для представників різних народів Австрійської імперії, однією з найбільших у Європі. Таку функцію унікальна споруда виконувала аж до 1896 року. Таким чином, за багато століть “Паланок” був і нездоланним форпостом, і королівською резиденцією, і бунтівною столицею, і суворими казематами. А у 1805–1806 роках, після взяття Наполеоном Відня, і вступу французьких військ на територію Угорщини, у Мукачівському замку зберігалася корона угорського королівського престолу. Нині ж “Паланок” залишається однією з найцінніших військово-архітектурних пам’яток України та Європи. Його затишні внутрішні дворики, бастіони і старовинні палати досі зберігають дух минулих століть. Сьогодні Мукачівський замок радо приймає туристів з України та багатьох інших країн. 1993 року відкрито історичний музей, картинну галерею, де експонуються полотна відомих художників минулого століття і сучасного живопису, працює виставка “Дерев’яні церкви Закарпаття”.