Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, в центрі міста Запоріжжя. Він відомий своєю багатовіковою історією, оскільки завдяки своєму стратегічно вигідному положенню неодноразово відігравав визначну роль в історії України. Історія поселень людини на Хортиці починається ще з періоду палеоліту. Тут знайдені пам’ятки сарматської та скіфської доби, зокрема групи курганів на найвищій точці Хортиці.

Також сьогодні діє меморіально-туристичний комплекс „Скіфський стан”, де можна познайомитися зі зразками культурних надбань кочових племен. Острів згадується і пізніше. Це передусім пов’язано з легендою про загибель одного з найвідоміших войовничих князів Київської Русі князя Святослава Ігоревича, якого російський історик Н. М. Карамзін назвав  Олександром Македонським східних слов’ян завдяки його вдалим походам на Болгарське царство та Візантію. Святослав загинув, повертаючись до Києва, на порогах у сутичці з кочовим племенем печенігів. Сьогодні в музеї запорозького козацтва є діорама останньої битви Святослава. Також можна відвідати Чорну скелю – ймовірне місце загибелі князя. Проте найбільшої слави острову принесла доба козацтва, починаючи з XV століття. Захищений порогами, він давав прихисток біглим кріпакам та втікачам з політичних мотивів. Отже, згодом Хортиця стала осередком боротьби з Річчю Посполитою та кордоном на шляху кримських татар і турок. Перша фортеця була зведена поблизу острова Мала Хортиця Дмитром Вишневецьким – Байдою, відомим своїми зухвалими походами проти турок, його прозвали за це „найславетнішим ворогом Блискучої Порти”. Пізніше, у першій половині XVІ століття, острів Хортиця стає одним із центрів Запорозької Січі – складної соціально-політичної та військово-адміністративної організації українського козацтва. Саме з Хортиці починалося більшість повстань, зокрема, й повстання Богдана Хмельницького, що перетворилося на визвольну війну 1648–1654 рр., але зрештою призвело до переходу частини українських земель під протекцію Російської держави. У 1775 році за наказом російської цариці Катерини ІІ Запорозьку Січ зруйновали, а козацтво розпустили. Сьогодні на Хортиці діє історико-культурний комплекс „Запорозька Січ”, в якому можна побачити устрій військових укріплень того періоду та познайомитися з побутом запорожців. Окрім цього, на острові працює фольклорно-етнічний кінний театр „Запорозькі козаки”, учасники якого зберігають та розвивають традиції запорозького козацтва, влаштовують вистави, займаються традиційними ремеслами – ковальством, гончарством тощо. Адже Хортиця – не лише історична пам’ятка. Це унікальне природне середовище. Тут збереглися реліктові рослини, які раніше були розповсюджені по всій території південної України. Отже, це місце – унікальний природо-історичний комплекс, який дасть змогу відчути себе в історичному минулому.