СТАТИ ЛІКАРЕМ АБО ФАРМАЦЕВТОМ В УКРАЇНІ!

Давати надію. Рятувати людські життя. Долати складні хвороби та епідемії. В усі часи, у всіх народів професія лікаря була і залишається дуже шанованою, але водночас дуже відповідальною. Саме тому і досі дуже шануються медичні фахівці, які вчилися за кордоном. Адже це означає, що лікар володіє не лише медичними досягненнями своєї країни, а й привносить знання, практику, перспективні розробки науковців інших країн.

А при виборі країни, в якій збирається навчатися майбутній лікар, обов’язково враховується три найголовніші чинники: сучасні досягнення медиків країни, потужна історія медичної науки та вартість навчання. І в цьому контексті саме медична освіта в Україні є однією з найкращих у світі. Адже тут студент отримує доступ до найновіших знань, має змогу долучитися до найбільш перспективних розробок і при цьому вчиться в країні, яка має багатовікову традицію виховання медиків та потужну наукову школу. Вартість навчання суттєво нижча порівняно з іншими країнами.

Якщо говорити про сучасний стан української медичної науки, то її можна описати як дуже потужну, що має все необхідне для розвитку. На найбільших світових медичних форумах саме українські фахівці регулярно звітують про свої останні відкриття – і ці відкриття із захопленням сприймають вчені з різних країн. Наведемо лише кілька прикладів.

Минулого року український дитячий кардіохірург Ілля Ємець зробив революційне відкриття. Він запропонував переливати під час операції новонародженим дітям, які мають ваду серця, їхню власну пуповинну кров. Із десяти перших дітей, яким зробили таку операцію, вижили всі десять. Українські кардіохірурги у цьому відкритті були першими в світі.

Раніше, коли ультразвукове дослідження показувало вади серця плода, майбутнім мамам радили переривати вагітність. Адже після народження така дитина може прожити максимум місяць. Єдиний вихід – операція. Однак організм 2–3 денної дитини часто не засвоює чужу кров, і саме через це операції часто закінчувалися смертю новонародженого. За методикою доктора Ємця, пуповинну кров беруть прямо в момент народження дитини, і відтоді маля саме собі стає донором. В результаті і операція проходить легше, і пацієнт видужує швидше. Ілля Ємець пишається, що саме його команда зробила таке унікальне відкриття. Тепер новий метод вони сміливо використовують і розробили медичний протокол, за яким тепер працюватимуть лікарі всього світу. Ілля Ємець скромно дивується, чому досі світова медицина не зробила такого відкриття. А міжнародна медична спільнота масово переймає досвід українських лікарів. Тим часом, команда київського Центру кардіохірургії продовжує дослідження пуповинної крові, щоб довести доцільність її використання і для дорослих пацієнтів.

Інше перспективне дослідження українських медиків – лікування стовбуровими клітинами. Для багатьох людей лише цей метод може стати порятунком від ампутації, а в майбутньому -- на основі стовбурових клітин лікарі сподіваються вирощувати нові тканини та органи людини. Наразі у цих дослідженнях задіяно понад 300 пацієнтів, а пілотні результати вже приголомшили світову медичну спільноту: лише після кількох ін’єкцій під місцевим наркозом дідусь, якому до експерименту призначили ампутацію обох ніг, зміг не лише ходити, а й активно працювати. Вже досягнуті позитивні результати в експериментальному лікуванні стовбуровими клітинами безплідних пар, хворих на діабет, цироз печінки і навіть розсіяний склероз.

Україна – лідер у багатьох напрямах в області стовбурової клітинної трансплантації. І часто на міжнародних конференціях їхні виступи збирають більші аудиторії, ніж доповіді їхніх колег із США чи Західної Європи. Породіллі з усієї України шляхетно жертвують пуповинну кров – саме вона є одним із джерел стовбурових клітин, розповідають у Кріобанку України.

Українські лікарі також переймають передовий досвід своїх закордонних колег. На сьогодні у найбільшій дитячій лікарні України – клініці «ОХМАТДИТ» почали застосовувати нову технологію догляду за недоношеними дітками – «мама-кенгуру»: без обладнання, інкубаторів та з мінімумом медикаментів. Нову методу запатентували французи, вони ж і допомагають українським медикам міняти філософію догляду за дітками з малою масою. Ця методика дозволяє отримати феноменальний ефект: виживає вдвічі більше дітей, аніж при стандартному догляді. Наразі французькі фахівці, що мають патент на цю методику, активно співпрацюють з українськими колегами з ОХМАТДИТу та інших провідних клінік України.

Описані медичні дослідження – лише кілька яскравих прикладів досягнень та наукових відкриттів, зроблених останнім часом в Україні. І до всіх цих досягнень, до розробки нових методів лікування постійно долучаються студенти медичних академій України. А провідні медичні фахівці не лише працюють як лікарі та вчені, а й передають свої знання та досвід молодим поколінням – викладають, працюють з інтернами тощо. І така практика для України не є новою. Фактично, вже протягом багатьох століть українська медична школа та українська медична освіта є однією з найвпливовіших в Європі та світі.

ХХ століття стало особливо плідним для розвитку медичної освіти і науки в Україні. В цей період українські наукові школи здобули міжнародне визнання, зокрема активно розвивалися такі напрямки науки, як мікробіологія (І. Мечніков, Д. Заболотний), біологія (О. Богомолець), медицина (О. Богомолець, М. Амосов) та багато інших.

В середині ХХ століття у Києві, столиці України, створив власну наукову школу всесвітньо відомий лікар та дослідник патологічної фізіології Олександр Богомолець. Він дослідив та описав багато хвороб ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку, механізму дії переливання крові, старіння організму тощо. Велика кількість його робіт дала початок багатьом напрямкам сучасних медичних наукових досліджень. Сьогодні ім’я Олександра Богомольця носить Київський національний медичний університет, а його правнучка Ольга Богомолець-Шереметьєва є лікарем у 4 поколінні, має ступінь доктора медичних наук, професора та очолює одну з відомих київських клінік.

 Кардіохірурги України відомі на весь світ. У 1963 році київський лікар Микола Амосов вперше у СРСР зробив протез мітрального клапана серця, а у 1965 -- вперше у світі створив і впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. Микола Амосов був одним із ініціаторів широкого впровадження в СРСР хірургічного лікування легеневих хвороб, його дослідження сприяли значному зниженню захворюваності на туберкульоз і підвищенню ефективності лікування захворювання легень. 1955 року він уперше в Україні почав хірургічне лікування вад серця і одним з перших у Радянському Союзі в 1958 році широко запровадив у практику метод штучного кровообігу. Інститут серцево-судинної хірургії, який заснував М. Амосов і який тепер носить його ім’я, по праву вважається одним із кращих кардіохірургічних центрів у світі. І хоча Микола Амосов пішов з життя у 2002 році, його справа продовжує жити.

Українська сучасна медицина стрімко розвивається, при клініках існують кафедри медичних ВНЗ, а лікарі найчастіше поєднують професійну практику з викладацькою діяльністю. Саме тому студенти-медики в Україні отримують найновішу інформацію з перших рук. Студенти українських медичних університетів набувають не лише теоретичні знання, а й практичні навички на реальних прикладах. Практичний досвід майбутніх лікарів є особливістю і безперечною перевагою медичної освіти в Україні. Саме тому, в Україні серед іноземних студентів найбільш популярним є медичний фах. Сьогодні готують лікарів та фармацевтів 15 університетів і академій України. Вони запрошують Вас на навчання.