Українці - народ емоційний і вразливий. Душа кожної людини в цій країні сповнена поезії і творчості.

У повір'ях і прикметах відобразилося стародавнє бачення українцями світобудови, а також розуміння окремих явищ природи.

Існував тісний зв'язок між життям людини і природними явищами, саме тому людина тотально залежала від них.

Повір'я-заборони, прикмети-заборони - це залишки язичницьких вірувань, поєднанні з господарськими потребами. Вони стосуються землі, космічних світил, вогню, блискавки, предметів домашнього ужитку тощо.

Наприклад, земля в уявленні українського народу була живою, її називали - годувальницею, святоюй, нею клялися, її ім'ям проклинали. Українці вірили, що земля відчуває біль, а тому і ставлення до неї було шанобливим:

Не бий по землі, бо їй боляче.

Не плюй на землю, бо не народжувати.

Такого ж ставлення вимагають й інші об'єкти язичницьких культів:

Не показуй пальцем на сонце, всохне.

З вогнем не жартуй, воді не вір.

Не плюй у криницю - доведеться напитися.

Не їж над колодязем, бо жаби заведуться.

Не заглядай у піч, бо вуса не ростимуть.

Через обряди і культи прийшло в український фольклор і приписування надприродних властивостей речам домашнього вжитку. Мініатюри топірців, дзвіночків, ложечок тощо здавна слугували українцям оберегами, охоронцями від злих сил, так само діжу, віник, коцюбу використовувалися в обрядах, а дзеркало, скажімо, вважалося витвором нечистої сили. Тому до цих речей наші предки відчували якщо не страх, то щонайменше - повагу.

У природних прикметах відображені уявлення українського народу про побудову світу, деякі космологічні уявлення, наприклад:

Зірки - це душі людські, скільки зірок в небі, стільки людей живе на землі, як падає зірка - то помирає якась людина.

Небо - величезна покривало.
Земля сходиться з небом на кінці світу.

Чумацький Шлях вказує птахам дорогу до вирію.

Коли гримить грім - це Бог возом їде.

Земля не розмерзнеться, доки не вдарить грім.

Центральним персонажем усіх українських повір'їв і прикмет є людина, а також її роль у стрімкому і постійно мінливому навколишньому світі.

Народні вірування та уявлення про світ вбирали в себе все різноманіття ідей, що панували в різні епохи, їх можна вважати своєрідним "музеєм", де ці ідеї постійно зберігаються.

• Якщо кіт вмивається лапкою - прийдуть гості.
• Якщо нап'єшся води після кішки - буде нежить.
• Якщо чорний кіт перейде дорогу, візьмись за гудзик, і невезіння тебе обмине.
• Якщо зустрінеш по дорозі жінку з повними відрами - буде удача, з порожніми - не пощастить.
• Якщо дівчину вкусить собака, то вона скоро вийде заміж.
• Якщо дятел довбає стіну будинку, то в цьому будинку хтось помре.
• Скільки разів прокукует зозуля, стільки років відпущено тобі прожити.
• Якщо навесні, вперше почувши зозулю, матимеш гроші при собі - з грошима будеш і цілий рік.
• Гнізда ластівки або лелеки на даху віщують щастя і достаток у домі.
• Коли курка заспіває - чекай клопотів по господарству.
• Коли їси хліб, не лишай шматків, тому що в них твоя сила.
• Не витирайся з кимось одним рушником, це призведе до сварки.

Повір'я і прикмети існують у формі стислих висловлювань, а також у формі легенди, казки, перекази, билини (є варіант Старини) тощо.