Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також ті іноземці, яким надано статус біженця в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами. Інші іноземці та особи без громадянства отримують медичну допомогу в порядку, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.11 р., № 667.

Згідно з даною постановою, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, можуть отримати медичну допомогу, в тому числі екстрену, за плату, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше.

Іноземці та особи без громадянства мають право звернутися за медичною допомогою в державне чи комунальне заклад охорони здоров'я. Медична допомога надається відповідно до вимог законодавства України, в тому числі і по застосуванню методик діагностики, лікування, лікарських засобів.

Кожен випадок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства обов'язково реєструється в тому закладі охорони здоров'я, яке надало медичну допомогу.

Вартість медичної допомоги визначається самим закладом охорони здоров'я, яка надала цю допомогу. Оплата може здійснюватися у національній валюті України.

Якщо іноземець має договір страхування, що гарантує оплату медичної допомоги, то така оплата здійснюється страховиком шляхом перерахування коштів закладу охорони здоров'я, який надав медичну допомогу, за умови пред'явлення документа для оплати.

Якщо вартість медичної допомоги, наданої іноземцю, перевищує страхову суму, передбачену договором страхування, то іноземець повинен сплатити різницю закладу охорони здоров'я, яке надало цю допомогу.
 
Якщо іноземець не має договору страхування, то оплату наданої медичної допомоги він здійснює самостійно.

Всі іноземці, які перебувають в Україні на законних підставах, згідно Лісабонської декларації Всесвітньої медичної асоціації про права пацієнтів та Декларації про розвиток прав пацієнтів в Європі мають такі права при наданні медичної допомоги:

• право на гідність і повагу власної особистості;
• право на самовизначення;
• право на збереження фізичної та психічної цілісності і недоторканності;
• право на свободу вибору;
• право на інформацію;
• право на інформовану згоду;
• право запитувати думку іншого лікаря на будь-якій стадії лікування;
• право на конфіденційність;
• право на якісну медичну допомогу;
• право на освіту;
• право на релігійну допомогу і сприяння.

Лікування, вживане до пацієнта, повинно відповідати загальноприйнятим та затвердженим медичним стандартам, а ставлення до пацієнта завжди повинно максимально враховувати його інтереси.
  
Якщо іноземець незадоволений якістю медичної допомоги, то йому слід діяти в такому порядку:

1. В коректній формі висловити свої претензії завідуючому відділенням.

Якщо в усній бесіді пацієнту не вдалося вирішити існуючі проблеми, то потрібно переходити до наступного етапу:

2. Складання письмової заяви керівнику медичної установи (головному лікарю).

У заяві слід викласти, чому не влаштувала надана медична допомога, а також пропозиції щодо вирішення даного конфлікту. Згідно із загальним правилом - відповідь на подібну заяву повинен битьследует вислати протягом 1 місяця.

Якщо відповідь від безпосередніх порушників не задовольняє пацієнта, то він може звернутися до вищої інстанції і / або до суду.
  

3. Складання позовної заяви до суду.

Для складання позову бажано звернутися до юриста, який буде действовать.от імені та в інтересах клієнта, успішно брати участь у вирішенні цивільно-правових, господарських, податкових, адміністративних, сімейних, житлових та інших спорів.