Ілля Мечников: “Людство рухається вперед геніями”
Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916), великий учений-природодослідник, завжди вірив, що “лише наука може дати людству щастя”. Минули роки, ми навчилися перемагати безліч, раніш невиліковних, хвороб, але завжди з вдячністю згадуватимемо, чим ми зобов’язані нашому землякові. Його заслуги перед людством величезні. Мечников не був лікарем, проте збагатив медицину багатьма відкриттями, заклав основу нового напряму в біології – еволюційній ембріології.
Він відкрив явище фагоцитозу, його зоологічні й ембріологічні експерименти лягли в основу фагоцитарної теорії імунітету – вчення про здатність організму знищувати патогенні мікроби за допомогою фагоцитарних клітин.
Без його відкриттів не було б антибіотиків, він брав участь у створенні вакцин проти холери, черевного тифу, сказу і чуми. Заради науки вчений не шкодував власного життя. Піддаючи себе смертельній небезпеці, в розквіті творчих сил – 36 років від народження, він перевіряв ефективність вакцини проти тифу, ставив експеримент, ввівши собі кров хворого черевневим тифом, що ледве не призвело до фатального наслідку! Іншого разу, щоб перевірити правильність своїх наукових гіпотез, Мечников прищеплює собі ослаблені мікроби холери.
“Лише наука здатна вирішити завдання людського існування”, – стверджує Ілля Мечников. І свої “Етюди про природу людини” (1903) він присвячує вмінню “жити правильно” і правильно харчуватися, вказуючи на необхідність вживати велику кількість кисломолочних продуктів. До речі, саме його ім'я пов'язують з комерційним способом виготовлення кефіру.
А його “Етюди оптимізму” (1907) дозволяють нам сподіватися, що врешті-решт люди житимуть до 120 років, за умови, звичайно, правильного способу життя! Іллю Мечникова можна по праву вважати засновником науки геронтології – науки про довголіття людини. І хоча його відкриття належать світовій науці, життя Іллі Мечникова тісно пов'язане з Україною. Він народився 1845 року в Харківській губернії, в селі Іванівка. Тут, на території України, здобув освіту, почав працювати.
Багато років його наукова і викладацька діяльність була пов'язана з Новоросійським університетом в Одесі. У цьому місті він пропрацював 15 років. Не дивлячись на те, що з 1887 року Ілля Мечников жив і працював у Парижі (у Пастерівському інституті), він все одно приїжджав до України читати лекції. У 1894 році студенти київського університету, захоплені блискучою доповіддю, на руках несуть його на вокзал. Праця вченого “Несприйнятність в інфекційних хворобах” – до цього часу настільна книга всіх вчених, що вивчають мікроби.
Його внесок у світову науку був високо оцінений. Ілля Мечников – лауреат Нобелівської премії з медицини 1908 року.
Живімо довго, пам’ятаючи його слова: “Людське життя звихнулося на півдорозі, і старість наша є хворобою, яку потрібно лікувати, як будь-яку іншу”.
