Витоки української науки сягають Х-ХІІ ст. Ще у середньовічній Європі були знані і користувалися повагою імена вчених Київської Русі. Серед них, наприклад, видатний філолог М. Смотрицький, "Граматика словенська" котрого стала основою правопису багатьох слов'янських мов. Впливовим осередком науки XVIII ст. була Києво-Могилянська Академія. Відкриті у ХІХ ст. університети у Києві, Харкові, Львові, Одесі швидко набули слави наукових центрів, які й сьогодні не здають своїх позицій.