Серж Лифар: „Я українець і цим пишаюся”
Серж Лифар. Великий танцюрист минулого століття. Провідний соліст „Російського балету”, улюблений учень Дягілєва. Він понад 30 років пропрацював у Парижі в театрі „Гранд опера”, спочатку провідним солістом балету, пізніше – хореографом і балетмейстером. Засновник Паризького університету хореографії та Університету танцю, він викладав історію і теорію танцю в Сорбонні, був почесним президентом Всесвітньої Ради танцю при ЮНЕСКО. Французький монетний двір на його честь викарбував медаль. Він створив понад 200 балетів, розробив власну систему підготовки артистів балету.
Серж Лифар. Сергій Михайлович Лифар. Великий французький танцівник українського походження. Народився 2 квітня 1905 року в Києві. Він співав у церковному хорі Софіївського собору, мріяв стати піаністом. Випадок привів його до балетної школи. Емігрувавши 17-річним хлопцем до Парижа, Серж Лифар був на батьківщині після цього лише один раз – напередодні свого 60-річчя. Він відродив і підніс на новий рівень французький балет, а на своїй могилі на паризькому кладовищі заповідав написати „Serg Lifar de Kiev” – „Серж Лифар з Києва”. 60 років танцівник прожив у Парижі, а Україна і Київ назавжди залишалися його мрією. Шарль де Голль, вручаючи йому Орден Почесного Легіону, запропонував стати громадянином Франції, на що Серж Лифар відповів: „Я українець і цим пишаюся”.
Його ім'я в Радянській Україні було заборонене, але він завжди відчував себе українцем! Великий артист зміг „повернутися” на Батьківщину вже після своєї смерті – на його честь з 1994 року в Києві проводиться Міжнародний конкурс балету ім. Сержа Лифаря.
