Тарас Шевченко
Тарас Шевченко – класик української літератури, видатний майстер образотворчого мистецтва, національна гордість українського народу. Його ім’я відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники, а твори перекладені майже всіма мовами. Ім’ям Тараса Шевченка в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу. Його портрет розміщено на національній банкноті – 100-гривневій купюрі.
Тарас Шевченко мав складну, але цікаву долю. Він народився у багатодітній сім’ї кріпаків (селян, що як власність належали землевласнику-поміщику) 9 березня 1814 р. в селі Моринцях на Черкащині. Хлопчик почав малювати ще з п’яти років, потім навчався у початковій школі. Проте в 11 років залишився круглим сиротою, і його забрали на службу до пана. Там він самотужки вивчив російську, польську і французьку мови.
У 1838 р., за сприяння художника К. Брюллова та інших діячів російської культури, Тараса викупили з кріпацтва, й він вступив до Академії мистецтв у Петербурзі. Там Т. Шевченко також цікавився такими науками, як ботаніка, математика, хімія, геологія, географія, астрономія, археологія, анатомія і фізіологія. Надзвичайно талановитого чоловіка тричі нагороджували срібними медалями за прекрасні картини, а за гравюри присвоїли звання академіка. Тарас вмів грати на музичних інструментах, гарно танцював і співав – мав прекрасний тенор. А своїми віршами, які почав писати у 22 роки, і створив поетичну збірку "Кобзар", яка стала основою української літературної мови, зробивши неоціненний внесок у розвиток культури нашого народу. Сьогодні цю збірку мають у домашній бібліотеці більшість українців.
У 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Слав’янофільського спрямування та за антисамодержавні поезії був заарештований і засланий солдатом до Оренбурзького окремого корпусу. Царська резолюція забороняла Шевченкові писати й малювати. Проте і в каторжних умовах солдатчини поет хитрістю знаходив спосіб писати вірші.
Тяжке десятирічне заслання та хвороби спричинили передчасну смерть поета на наступний після дня народження день – 10 березня 1861 року. Похований Тарас Шевченко на Чернечій горі поблизу Канева, що в народі називають Тарасовою. Наразі на цьому місці височіє пам’ятник Великому Кобзареві, який чудово видно, коли подорожуєш Дніпром.
