“Броненосець Потьомкін”
Сергій Ейзенштейн не народився в Україні, і свій творчий шлях розпочинав не тут. Але стрічка, яка принесла режисеру світову славу і увійшла до класики світового кінематографу, знімалася на Одеській кіностудії та розповідає про історичні події, які відбувалися в Одесі.
Липень, 1905. Російський броненосний крейсер “Князь Потьомкін Таврійський” був пришвартований в Одеському порту. Екіпаж судна повстає проти жалюгідних умов життя та брутальності своїх офіцерів. Капітан корабля викликає на допомогу морську військову частину, яка стріляє у повстанців. Жителі Одеси стають на бік матросів та штурмують порт. Але вірні царю солдати чекають їх на сходах, які ведуть у порт. Розпочинається різанина. Солдати стріляють у неозброєний натовп, також у жінок та дітей. Люди у паніці починають бігти по сходах. Серед них знаходиться молода матір з дитиною у колясці, яку незабаром застрелили, її тіло падає на сходи. Коляска з дитиною, яку вже ніхто не тримає, котиться по сходах все нижче і нижче...
Ця сцена з кінофільму Сергія Ейзенштейна “Броненосець Потьомкін”, що належить до класики німого кіно, запозичена багатьма режисерами всього світу. Свою славу фільм здобув також як перший кольоровий фільм в історії кіномистецтва, хоча лише один з елементів цього фільму був кольоровим – червоний революційний прапор. Ейзенштейн фарбував його власноруч спеціальною фарбою.
Сходи, на яких він інсценував різанину жителів Одеси 1925 року, сьогодні називають “Потьомкінські сходи”. Це одне із визначних місць Одеси, найбільш улюблене туристами. До речі, мати Сільвестра Сталлоне, Жаклін, також відвідала Одесу. По-перше, щоб знову побачити свою батьківщину, а по-друге, щоб на власні очі переконатися, що Потьомкінські сходи збереглися належним чином. З того часу вона планує зняти рімейк легендарного фільму.