Чернігів – місто курганів і православних храмів
Перше, що впадає в око, коли в’їжджаєш з Київського шосе до Чернігова, – це золотоверхі храми на високому пагорбі. Це Болдині гори – візитівка Чернігова. Майже 14 століть історії налічує одне з найславетніших міст України.
У договорі від 907 року князя Олега з Візантією місто згадується як друге за значенням після Києва у державі. Ці два найбільших культурних центри Київської Русі тривалий час суперничали між собою. За кількістю, красою та віком архітектурних ансамблів Чернігів не поступається Києву. Сьогодні, в колишньому центрі Чернігово-Сіверських земель, зберігається майже чверть пам’яток архітектури всієї України, побудовані ще до нашестя монголів. Як і кожне старовинне місто, Чернігів має свої таємниці та легенди, що починаються вже з його назви. Тривалий час походження назви “Чернігів” пов'язувалося з ім'ям легендарного князя Чорного, який начебто похований у кургані Чорна могила, що й сьогодні височіє на Болдиних горах і є одним із курганів – некрополів дохристиянської доби. Найромантичніша версія походження назви міста – від імені дочки князя Чорного, княжни Чорної, через вроду якої місто було взято в облогу каганом половців. На Болдиних горах височіє один з найдавніших на Русі монастирів – Троїцько-Іллінський. Найзагадковішим місцем є Антонієві печери цього монастиря. А заснував їх 1069 року чернець Антоній, який започаткував і Печерський монастир у Києві. Це ціле підземне містечко з келіями, некрополем і підземними церквами. Чернігівські ж печери вражають дослідників і відвідувачів своїми розмірами. Найбільша з підземних церков – церква Феодосія Тотемського, має висоту понад 8 метрів, завершує споруду купол. Коли потрапляєш до неї, зовсім забуваєш, що перебуваєш під землею. Ще одним історичним місцем Чернігова є Вал. Проте сам Вал не зберігся, і нині місце, де колись за високими мурами розташовувався Чернігівський дитинець, окреслює алея з чудовим видом на місто. На Валу височіють Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.) – найдавніший з тих, що збереглися на Русі, і Борисо-Глібський собор (ХІІ ст.). Це єдиний храм, який практично повністю реконструйовано у первісному вигляді. Він має у своєму оздобленні шедевр ювелірного мистецтва – срібну з позолотою браму іконостасу. Її було виготовлено зі срібної статуї язичницького ідола. Між Чернігівським дитинцем і Болдиними горами розташувався ще один давній монастир – Єлецький Успенський (ХІ ст.). Разом із Троїцько-Іллінським монастирем і Спасо-Преображенським собором над річкою Десною вони створюють неперевершену панораму стародавнього Чернігова. Місто ховає безліч таємниць, які можна розгадати, лише відвідавши його.
Додаткова інформація:Туристично-інформаційний центр Чернігова www.chernihivtourist.com.ua
