Лірична українська мова
Мова історично була одним із ключових індикаторів національної суверенності. Майже чотири століття українська мова була предметом категоричних заборон і пропагандистських кампаній, направлених на те, щоб звести її до рівня не більше ніж діалекту. Все змінилося з часів здобуття незалежності, і наразі урядова політика направлена на підтримку української мови, як єдиної і державної.
Це стало предметом палких розбіжностей у зв'язку з домінуванням російської мови у великих секторах українського сучасного суспільства. Одна з декількох областей, де цей перехід був відносно безболісний – це музична індустрія. Молоде покоління українських зірок різних музичних напрямів допомогло розвіяти міф про українську мову як про просту і непривабливу, якою говорять лише сільські жителі, допомагаючи її популяризувати в цілих регіонах, там, де раніше вона використовувалася мало або взагалі не використовувалася.
Багатство мелодій української мови у всіх музичних жанрах, від рок-балад до репа, руйнуючи старі стереотипи і примушуючи нове покоління, що зароджується у нашій країні, відчути приналежність до цієї мови, яка колись, в радянську епоху з домінуючою російською мовою, розглядалася як політично підозріла. Перемога поп-принцеси Руслани на пісенному конкурсі «Євробачення» в 2004 році з її «Дикими Танцями», що нагадують про українських козаків, а також сатиричний тріумф на «Євробаченні» Вєрки Сердючки з її сенсаційним комедійним виступом, надали Україні європейського шарму. Але успішні виступи наших молодих артистів зробили ще сильніший вплив в самій Україні, викликаючи довіру до мови у підліткового покоління країни, якої йому вже давно не вистачало. Багато хто з цих музикантів-першовідкривачів української мови користується також значною популярністю в Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу, а також в Східній Європі, допомагаючи тим самим розвіяти колишні стереотипи з приводу неподільності української і російської національних ідентичностей.
Подібний процес відбувається також і в літературних колах. За минулі п'ятнадцять років стався величезний прогрес у книжковій індустрії – виданні книг українською мовою, де раніше протягом десятиліть переважали російськомовні видання. Енергійні молоді таланти, які пишуть по-українськи, багато зробили для того, щоб усучаснити мову, представити підлітковій аудиторії багатогранність і виразну силу їхньої національної мови. Ця тенденція також спостерігається і в засобах масової інформації, на національних телеканалах і радіостанціях, що наслідують цю моду.
Кінцевий результат української культурної революції покликаний стимулювати зміну світогляду українців по відношенню до їхньої національної приналежності. Через двадцять років незалежності у молодих українців вже є свої національні приклади для наслідування, а також нова, яскрава молодіжна культура спілкування. Цей результат покликаний також додати нове відчуття приналежності до життя сьогоднішньої України і популяризувати динамічну національну ідентичність, яка викликає відчуття гордого патріотизму до рідної землі, який раніше засуджувався як прояв фашизму механізмами радянської пропаганди.
