Почаївська Лавра
Якщо Вам доведеться завітати до Тернополя, який сам по собі є дуже цікавим і привітним містом, вирушайте у 2-годинну подорож автомобілем до сусіднього міста Почаїв та відвідайте Почаївський монастир. Подейкують, що Почаївська Лавра справляє таке ж сильне враження, як і Києво-Печерська Лавра. Ви впізнаєте Почаївську Лавру, наближаючись до міста, завдяки її чудовим золотим куполам, що нагадують велетенські свічки. Протягом століть ці куполи зачаровували прочан з усієї України та сусідніх православних країн.
Усередині ХІІІ століття, невдовзі після того, як монголо-татари вторглись до Києва, монастир заснували монахи з Києво-Печерської Лаври, які втекли від загарбників у західні землі Давньої Русі. Як говорить легенда, монахи побачили на пагорбі постать Діви Марії, і там залишився слід від Її ноги. На тому самому місці зведено першу церкву Лаври, і вважається, що з того часу Марія є покровителькою монастиря. Згідно з літописами, в 1675 році Всевишній захистив монастир від численної турецької армії, яку очолював мусульманин Нуреддін. Турки не змогли подолати беззахисну Лавру, тому що їхні стріли розвертались та вражали самих стрільців. Багато з тих турків, хто залишився живим, одразу прийняли християнство та залишились у монастирі. Священний відбиток ноги є однією з найцікавіших реліквій Почаївської лаври. Чиста джерельна вода наповнює відбиток; вважається, що вона цілюща для душі та тіла, і всі прочани намагаються дістати хоча б декілька крапель. Місцем, що найбільше приваблює людей у Лаврі, є її Успенський собор, який є яскравим зразком стилю Бароко. Його приміщення здатне вмістити понад 6000 людей. Оздоба собору – це захоплюючий зразок православної іконографії, де майже кожна ділянка поверхні щедро та майстерно вкрита зображеннями святих та патріархів, виконаних фарбою та прикрашених позолотою. Собор зведено в 1780-х роках графом Миколою Потоцьким, який, згідно з легендою, відмовився від розбещеного та аморального способу життя після того, як завітав до Почаївського монастиря. Зелень Почаївських пагорбів з їх 300-річними липами та води мальовничого озера, розташованого поблизу, на яких спокійно плавають лебеді, співи монастирських хорів, який чується у надвечір’ї, - разом створюють особливу атмосферу духовності, що так зрідка можна зустріти в метушні цивілізованого світу.
