Хочете стати політиком? Всесвітньовідомим правозахисником чи дипломатом? Ви бажаєте побачити весь світ і вільно володіти іноземними мовами? Тоді Ваш шлях – гуманітарна освіта. За статистикою, в усьому світі більшість парламентарів, урядовців та навіть президентів мають саме гуманітарну освіту. Філософи, мислителі, літератори та музиканти цінувалися в усі епохи, у будь-якому суспільстві. Багато майбутніх юристів, журналістів, перекладачів і соціологів обирають навчання в Україні.

Вміння і таланти сучасних українських літераторів, письменників, художників та музикантів гідно цінують в усьому світі. На різноманітних мистецьких форумах та конференціях виступи літераторів цієї країни збирають цілі зали. Українські письменники неодноразово номінувалися та отримували міжнародні нагороди.

Відомий український письменник, публіцист та суспільний діяч Юрій Андрухович, який свого часу навчався у Львівському національному університеті ім. І. Франка, за останні десять років вже кілька разів висувався на здобуття Нобелівської премії -- і щоразу за різні твори. Судді нобелівського комітету жартують, Андрухович і досі не отримав почесний приз, бо занадто молодий. Мовляв, до Нобелівської премії у галузі літератури треба «дорости» за віком. Переважно її отримують літні заслужені письменники, яким далеко за сімдесят. Також Юрій Андрухович проводить багато лекцій для студентів університетів України, під час яких залюбки ділиться своїм літературним досвідом і навичками з молоддю.

Іноземні студенти обирають гуманітарну освіту в Україні ще й тому, що її системі вже більше тисячі років. Першими на теренах майбутньої України почали розвиватись саме гуманітарні науки – лінгвістика, право та інші. Ще в ХІ столітті, за правління Ярослава Мудрого у Києві, була створена найбільша тогочасна бібліотека у соборі Софія Київська. За підрахунками сучасних фахівців, книжний фонд бібліотеки налічував більше ніж 950 томів. Саме це послужило основою для перетворення Софії Київської на центр літописання і передової думки. Також за князювання Ярослава Мудрого світ побачила перша збірка законів Київської Русі – «Руська Правда». Вона в юридично оформила звичаї та норми суспільної поведінки, судочинства та права, які існували в тогочасному суспільстві.

Знання про право, мову та філософію в українському суспільстві традиційно передавали з покоління в покоління. Перші школи почали з’являтися тут ще у десятому столітті за часів Київської Русі. Тоді Київ – столиця могутньої імперії – був більший ніж інші європейські міста. Наприклад, на початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення, а Лондон, Гамбург чи Гданськ налічував усього лише 20 тисяч жителів. А вже у XIII столітті в Києві, за даними польського дослідника культури східних слов’ян Ванчури, було більше двохсот шкіл.

Першим освітянським осередком, побудованим на кшталт вищих навчальних закладів тогочасної Європи, стала Острозька школа із правами академії. Її відкрили у місті Острог 1576 року. Вона мала власну друкарню, величезну бібліотеку та першокласний викладацький склад. Перший повноцінний вищий навчальний заклад на теренах України з’явився у 1658 році. Це була Києво-Могилянська академія – перший університет не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Велику увагу тут приділяли вивченню мов, зокрема, польської та латини. У Києво-Могилянській академії вчилася тогочасна політична еліта всієї Східної Європи. З її стін вийшли видатні українські гетьмани, як-от: Іван Мазепа, Пилип Орлик та Іван Виговський. Саме тут отримали освіту український філософ Григорій Сковорода, фундатор першого російського університету в Москві Михайло Ломоносов, автор першого ілюстрованого російського «Букваря» Каріон Істомін. В академії отримували освіту діти різних соціальних груп: від аристократів до селян. Академія мала власний гуртожиток, що було великою рідкістю для тих часів. Вже тоді освіту в Україні обирало багато іноземців. 1736 року в академії окрім українців, росіян і білорусів, навчалося 127 студентів з європейських країн. У XVII столітті, на території України з’явився ще один університет – у Львові, який тоді входив до складу Речі Посполитої. 1661 року її король Ян ІІ Казимир підписав диплом, яким надавав Львівському єзуїтському колегіуму «гідність академії і титул університету».

Ціла плеяда вищих навчальних закладів з’явилась у XIX столітті. Тоді російський уряд на вимогу громадськості дозволив відкрити університети у Харкові (1804), Києві (1834) та Одесі (1865). А у 1875 році указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа засновано Чернівецький університет. Ці вищі навчальні заклади швидко набули слави потужних науково-освітянських центрів, яку зберігають і донині. Провідні українські університети від заснування були відомі як гуманітарні навчальні заклади. І це не дивно, адже у той час всі студенти обов’язково вивчали філософію та богослів'я, а також по кілька сучасних та античних мов. Ці традиції високої якості гуманітарної освіти збереглися і донині.

1834 року в Києві відкрили найбільший вищий навчальний заклад в Україні – університет Святого Володимира, який сьогодні носить ім’я Тараса Шевченка. На початку свого існування університет готував висококласних спеціалістів на таких факультетах, як філософський, історико-філологічний, юридичний та фізико-математичний. Сьогодні ці напрямки розвинулися в широку мережу факультетів та Інститутів університету. З 1960 року тут підготували 20 тисяч іноземців із 120 країн. Також на базі університету Шевченка створено найбільший підготовчий факультет для іноземців.

Українські вищі навчальні заклади пропонують багато бакалаврських та магістерських програм за багатьма гуманітарними спеціальностями. В Україні Ви зможете отримати професію юриста чи лінгвіста, журналіста або соціолога, музиканта чи художника.

Україну як місце для навчання за одним гуманітарним фахом обирають абітурієнти з-понад сотні країн світу. Адже давні традиції, тонке відчуття потреб сучасного світу, досвідчені викладачі та знамениті випускники – усе це є в Україні. І якщо Ви обираєте для себе кар’єру висококласного спеціаліста-гуманітарія, то навчання у цій країні – гарний старт для Вашого стрімкого життєвого успіху.