Святогорськ
На берегах річки Сіверський Донець, на Донеччині, є невелике місто – Святогорськ, а раніше – Святі Гори. За легендою, саме в цих місцях загинув герой слов’янських билин богатир Святогор, захищаючи Руські землі від загарбників, але перед загибеллю він встиг передати свою богатирську силу іншому герою – Іллі Муромцю. У тутешніх краєвидах насправді є щось казкове, що змушує вірити цій легенді.
На правому крутому і неприступному березі Сіверського Донця, на стрімких крейдяних горах, здіймаються куполи монастиря. Це – Свято-Успенська Святогорська лавра. Коли був заснований монастир на Святих Горах достеменно невідомо. Перша згадка в писемних джерелах про нього з’явилася у 1624 році. Монастир був не лише місцем усамітнення для служіння Богу, а й виконував захисні функції. Він був розташований на східному кордоні руських земель і мав обороняти прилеглі землі від нападників. Навпроти скиту була зведена фортеця, обнесена високими стінами, із підземним виходом до води на випадок облоги. Монастир зазнавав як розквіт, так і занепад та розорення. За 75 років XVII–XVIII століть він пережив п’ять нападів татар. Потім у 1788 році монастир зачинено за наказом царського уряду більш ніж на півстоліття, а у 1922-му – радянською владою ще на сімдесят років. Але щоразу відновлювався. Сьогодні комплекс Святогорської лаври, що формувався протягом кількох століть, має різностильові споруди. Це один із найстаріших монастирів на сході України. Він складає основу комплексу пам’ятників Національного природного парку „Святі гори”, і з 2004 року монастирю надано статус Лаври. Окрім історичних пам’яток, уздовж берегів Сіверського Донця збереглася рідкісна флора і фауна. Отже, якщо Ви хочете відчути духовний спокій та насолодитися красою дивовижної природи, Вам необхідно відвідати саме ці місця.
