Українська культурна революція

Україна – це край, що дав світові багатьох видатних особистостей, які виявили себе у різних галузях науки і техніки, культури і мистецтва. Щоправда, тернистий історичний шлях України, яка була багато віків під владою інших країн та імперій, призвів до того, що їхні імена досить часто замовчувалися або асоціювалися з іншими країнами, де вони здобули славу. Тим не менше, хоча країні із назвою Україна всього двадцять один рік, імена наших видатних земляків Ви, напевно, чули і раніше: письменники Микола Гоголь і Михайло Булгаков, співачка Соломія Крушельницька, піаніст Володимир Горовиць, художники Казимир Малевич і Олександра Екстер, видатний хореограф Серж Лифар і багато інших імен, що поповнили світову культурну скарбницю.

Крім того, з появою українського незалежного покоління, яке вирізняється впевненістю у своїх силах і національною самосвідомістю, серед молодих українців є ряд яскравих постатей, на яких можуть рівнятися інші. Разом вони допомагають зміцнювати нову українську національну ідентичність XXI сторіччя.

Мова історично – один із ключових індикаторів національної суверенності. Майже чотири століття українська мова була предметом категоричних заборон і пропагандистських кампаній, спрямованих на те, щоб звести її до рівня лише діалекту. Все змінилося з часів отримання незалежності, і нині урядова політика спрямована на підтримку української мови як єдиної державної мови. Це стало предметом палких розбіжностей з огляду на домінування російської мови у великих секторах українського сучасного суспільства. Одна з декількох галузей, де цей перехід був відносно безболісний, – це музична індустрія. Молоде покоління українських зірок різних музичних напрямів допомогло розвіяти міф про українську мову як про просту і непривабливу сільську мову, допомагаючи популяризувати її в цілих регіонах, там, де раніше вона використовувалася мало.

Багатство українського мелосу використовувалося у всіх музичних жанрах  – від рок-балад до репа, руйнуючи старі стереотипи і примушуючи нове покоління, що зароджується у нашій країні, відчути приналежність до цієї культури, яка колись, у радянську епоху, розглядалася як політично підозріла. Перемога поп-принцеси Руслани на пісенному конкурсі «Євробачення» в 2004 році з її «Дикими танцями», що є інтерпретацією культури карпатських українців, сатиричний тріумф на «Євробаченні» Вєрки Сердючки з її сенсаційним комедійним виступом, друге місце чарівної співачки Ані Лорак - надали Україні європейського шарму. Але успішні виступи молодих артистів у самій країні викликають довіру до української культури у молодого покоління, якої йому вже давно не вистачало. Багато хто з цих музикантів-першовідкривачів українського мелосу користується також значною популярністю в Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу, а також у Східній Європі, допомагаючи тим самим розвіяти колишні стереотипи з приводу неподільності української і російської національних ідентичностей.

З’являються нові імена кіномитців, продовжуючи славу видатного українського режисера Олександра Довженка. Перший фільм, представлений на здобуття премії «Оскар» у 2003 році, був знятий молодим талановитим режисером Олесем Саніним. І хоча перемогу він не здобув, його поява серед номінантів створила прецедент і стала своєрідним “культурним проривом”, який відкрив українську культуру іноземній аудиторії. А от документальний фільм молодого режисера Ігоря Стрембицького “Подорожні” отримав “Золоту пальмову гілку” в Каннах.

Подібний процес триває і в літературних колах. За минулі сімнадцять років відбувся величезний прогрес у виданні книжок українською мовою, оскільки раніше протягом десятиліть домінували російськомовні видання. Енергійні молоді таланти, що пишуть українською, багато зробили для того, щоб осучаснити мову, показавши молодій аудиторії її багатогранність і виразність. Твори таких талановитих українських письменників, як Юрія Андруховича, Любка Дереша, Андрія Куркова, Оксани Забужко мають успіх не лише в Україні. Їхні твори перекладені і видані в багатьох країнах. І це тільки початок інтеграції української культури до світового культурного простору. Кінцевий результат української культурної революції покликаний як стимулювати зміну світогляду самих українців у ставленні до їхньої національності, так і зацікавити світ  знайомством з українською культурою. І таке знайомство вже розпочалося.